В 1972 р. на Стокгольмській міжнародній конференції ООН з проблем охорони довкілля було вперше декларовано, що кризові ситуації в екологічній сфері не є тимчасовими, вони зростають і ставлять перед людством критичні питання, а техногенна цивілізація стала загрожувати самому існуванню людства.
В той же час саме в рамках техногенної цивілізації були створені ефективні методи і технічні засоби діагностики стану довкілля та прогнозування негативних наслідків дії багатьох чинників. Зрозуміло, що саме технічним засобам екологічного моніторингу належить основна роль у визначенні антропогенного впливу на довкілля. Об’єктивною тенденцією сучасного етапу розвитку екології є перенесення акцентів від загальних, моральних, етичних та інших, безумовно, важливих складових екологічних проблем, на питання створення та грамотного використання технічних засобів, оскільки ефективність екологічного моніторингу в цілому та правомірність законодавчих і управлінських рішень обумовлюються саме технічними характеристиками засобів екологічного моніторингу та кваліфікацією фахівця.
Сьогодні в Україні понад 300 закладів освіти готують фахівців для екологічної галузі. В той же час відчувається гостра потреба в спеціалістах, які не тільки розуміють сучасні екологічні проблеми, причини їх виникнення та можливі наслідки, але й вільно орієнтуються в розмаїтті технічних засобів, номенклатура і кількість яких постійно зростають, володіють специфікою аналітичного та екологічного приладобудування.
В березні 1989 року у відповідності з рішенням Вченої ради від 06.02.1989 р. була створена кафедра наукового та аналітичного приладобудування для цільової підготовки інженерів – електромеханіків зі спеціальності «Приладобудування».
в 1996 році кафедра отримує нову назву – «Наукові, аналітичні та екологічні прилади і системи» і починає випускати інженерів-електроніків. В назві кафедри була акцентована наростаюча глобальна проблема екології, вирішення якої неможливе без фахівців, що вміють розробляти сучасні прилади екологічного моніторингу широкого спектру та працювати з ними. До 100-річчя Університету підготовлено 192 інженера (спеціаліста) і 96 бакалаврів.
В 2005 р. кафедрою прийнята концепція підготовки фахівців, яка орієнтована на забезпечення реальних перспектив застосування отриманих знань в сучасних умовах, що досягається збалансованим навчальним планом, основу якого складають традиційні для провідного технічного університету дисципліни: цифрова електроніка та мікропроцесори, аналогова схемотехніка, електроніка, мікропроцесорні прилади і системи, телевізійні інформаційно-вимірювальні системи, офісні комп’ютерні технології, архітектура комп’ютерних мереж, прикладна механіка, метрологія, вимірювальні перетворювачі, теорія засобів вимірювання, технологія мікроелектромеханічних систем, електричні мікромашини тощо.
Основу фахової компоненти навчального плану кафедри наукових, екологічних та аналітичних приладів і систем становлять нові дисципліни, перелік і зміст яких постійно оновлюються відповідно до викликів часу, такі як аналітичні екологічні прилади, моніторинг атмосфери, прилади вимірювання параметрів довкілля, прилади радіаційних вимірювань, прилади контролю якості харчових продуктів, інформаційні технології в екології, комп’ютеризовані системи технолого-екологічного моніторингу, екологічна безпека, екологічний аудит, екологія сталого розвитку, метрологічне забезпечення аналітичних приладів та інші.
Відповідно до сучасних реалій біля 20% навчального матеріалу становлять дисципліни економіко-управлінського спрямування (економіка, маркетинг, менеджмент, сертифікація, логістика) та іноземна мова професійного спрямування.
З 2011р. підготовка фахівців провадиться за спеціальністю “Прилади та системи екологічного моніторингу” відповідно до таких освітньо-кваліфікаційних рівнів:
6.051003 “Приладобудування” – освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр” (кваліфікація – бакалавр з приладобудування);
7.05100304 “Прилади і системи екологічного моніторингу” – освітньо-кваліфікаційний рівень “Спеціаліст” (кваліфікація – інженер–електронік);
8.05100304 “Прилади і системи екологічного моніторингу” – освітньо-кваліфікаційний рівень “Магістр” (кваліфікація – інженер–дослідник).
За 22 роки на кафедрі наукових, екологічних та аналітичних приладів і систем підготовлено 85 магістрів, 640 спеціалістів і 765 бакалаврів.