ІСТОРІЯ КАФЕДРИ
В 1972 р. на Стокгольмській міжнародній конференції ООН з проблем охорони довкілля було вперше декларовано, що кризові ситуації в екологічній сфері не є тимчасовими, вони зростають і ставлять перед людством критичні питання, а техногенна цивілізація стала загрожувати самому існуванню людства.
В той же час саме в рамках техногенної цивілізації були створені ефективні методи і технічні засоби діагностики стану довкілля та прогнозування негативних наслідків дії багатьох чинників. Зрозуміло, що саме технічним засобам екологічного моніторингу належить основна роль у визначенні антропогенного впливу на довкілля. Об’єктивною тенденцією сучасного етапу розвитку екології є перенесення акцентів від загальних, моральних, етичних та інших, безумовно, важливих складових екологічних проблем, на питання створення та грамотного використання технічних засобів, оскільки ефективність екологічного моніторингу в цілому та правомірність законодавчих і управлінських рішень обумовлюються саме технічними характеристиками засобів екологічного моніторингу та кваліфікацією фахівця.
Сьогодні в Україні понад 300 закладів освіти готують фахівців для екологічної галузі. В той же час відчувається гостра потреба в спеціалістах, які не тільки розуміють сучасні екологічні проблеми, причини їх виникнення та можливі наслідки, але й вільно орієнтуються в розмаїтті технічних засобів, номенклатура і кількість яких постійно зростають, володіють специфікою аналітичного та екологічного приладобудування.
В березні 1989 року за ініціативи ректора Таланчука П.М. та Генерального директора Всесоюзного науково-дослідного інституту «Аналітприлад» Дашковського О.А. у відповідності з рішенням Вченої ради від 06.02.1989 р. згідно наказу № 32-1 від 22.03.1989 р. була створена кафедра наукового та аналітичного приладобудування для цільової підготовки інженерів – електромеханіків зі спеціальності «Приладобудування».
Відкриття в 1989 році кафедри наукового та аналітичного приладобудування було закономірним, оскільки стало очевидним, що кризові ситуації в екологічній сфері не є тимчасовими, вони зростають і ставлять перед людством критичні питання, вирішення яких потребує фахівців, що вільно орієнтуються в розмаїтті технічних засобів аналітичних вимірювань для контролю за викидами та розповсюдженням шкідливих речовин. Така назва і фах кафедри відповідали тогочасним реаліям.
З квітня 1989 р. по березень 1996 р. виконуючим обов’язки завідувача і завідувачем кафедри був к.т.н., професор Рущенко В.Т.
Серед перших викладачів: ст.викл. Медяний Л.П., проф. Кравченко О.А., д.ф-м.н., проф. Байса, к.т.н., доц. Панькевич Н.В., к.т.н., доц. Голубков С.П., ст.викл. Ковтун В.С. За цей час сформувався колектив кафедри, були розроблені навчальні та робочі навчальні плани. У 1994 р. відбувся перший випуск інженерів-електромеханіків.
З 1996 р. по 1998р. завідувачем кафедри був обраний д.т.н., професор Бабак В.П. Саме в 1996 році кафедра отримує нову назву – «Наукові, аналітичні та екологічні прилади і системи» і починає випускати інженерів-електроніків. В назві кафедри була акцентована наростаюча глобальна проблема екології, вирішення якої неможливе без фахівців, що вміють розробляти сучасні прилади екологічного моніторингу широкого спектру та працювати з ними. До 100-річчя Університету підготовлено 192 інженера (спеціаліста) і 96 бакалаврів.
З 1999 р. по квітень 2005 р. завідувачем кафедри наукових, екологічних та аналітичних приладів і систем був д.т.н., професор Довгий С.О.
Сформовані перші освітньо – професійні програми та освітньо – кваліфікаційні характеристики. Продовжувалось вдосконалення навчальних планів та робочих навчальних програм дисциплін.
В травні 2005 р. виконуючим обов’язки завідувача був призначений д.т.н., професор Порєв В.А., в березні 2006 р. обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри наукових, екологічних та аналітичних приладів і систем.
Подальший розвиток промисловості і транспортних засобів призвів до стрімкого зростання викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище, отже, до погіршення екологічного стану довкілля в глобальному вимірі.
В 1996 р. кафедра отримує назву «Наукові, аналітичні та екологічні прилади і системи» і є випусковою за фахом «Наукові, аналітичні та екологічні прилади і системи».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №787 від 27 серпня 2010 р. підготовка провадилась за фахом «Прилади і системи екологічного моніторингу». В цьому варіанті були акцентовані питання екологічного моніторингу.
Подальше погіршення екологічного стану довкілля викликало необхідність вдосконалення підходів до формування структури моніторингу, появу принципово нових технічних засобів моніторингу довкілля та інтенсивне впровадження інформаційних технологій, що в свою чергу, обумовило нові вимоги до навчального плану фаху “Прилади і системи екологічного моніторингу”.
Істотних змін зазнали вимоги щодо інструментальних та професійних компетенцій випускників вищого навчального закладу за фахом “Прилади і системи екологічного моніторингу”. Зокрема, спеціалізовано-професійні компетенції передбачають володіння інформаційними технологіями екологічного моніторингу, що знайшло відображення в галузевих стандартах вищої освіти України, затверджених в 2013 р.
Прийнята кафедрою концепція підготовки фахівців орієнтована на забезпечення реальних перспектив застосування отриманих знань в сучасних умовах, що досягається збалансованим навчальним планом, основу якого складають традиційні для провідного технічного університету дисципліни: вища математика, фізика, хімія, програмування, цифрова електроніка та мікропроцесори, аналогова схемотехніка, електроніка, мікропроцесорні прилади і системи, офісні комп’ютерні технології, архітектура комп’ютерних мереж, прикладна механіка, метрологія, вимірювальні перетворювачі, теорія засобів вимірювання, технологія мікроелектромеханічних систем, електричні мікромашини тощо. Відповідно до сучасних реалій біля 20% навчального матеріалу становлять дисципліни економіко-управлінського спрямування (економіка, маркетинг, менеджмент, сертифікація) та іноземна мова професійного спрямування.
Основу фахової компоненти навчального плану кафедри наукових, екологічних та аналітичних приладів і систем становлять нові дисципліни, перелік і зміст яких постійно оновлюються відповідно до викликів часу, такі як аналітичні екологічні прилади, моніторинг атмосфери, прилади вимірювання параметрів довкілля, прилади радіаційних вимірювань, прилади контролю якості харчових продуктів, інформаційні технології в екології, телевізійні інформаційно-вимірювальні системи, комп’ютеризовані системи технолого-екологічного моніторингу, екологічна безпека, екологічний аудит, екологія сталого розвитку, метрологічне забезпечення аналітичних приладів та інші.
Таким чином, основу фахової компоненти навчального плану складають дисципліни, що висвітлюють методологію вимірювання параметрів довкілля і базуються на використанні новітніх досягнень ихінформаційних технологій та інформаційно-вимірювальної техніки.
Випускники кафедри працюють науковими співробітниками ДП «Укрметртестстандарт», службовцями в Державних екологічних інспекціях, які створені в кожній області, а також в екологічних відділах районних і обласних Державних адміністрацій, у відділах метрології і стандартизації підприємств різної форми власності та на викладацьких посадах у ВНЗ України (з дипломом магістра).
Орієнтири фаху по ринку праці відповідають також структурі європейського ринку праці, де екологічний моніторинг є одним із пріоритетів країн ЄС.
Відповідно до Постанови КМ України № 266 від 29.04.2015 р. та згідно з назвою спеціальності «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка», наданою в цій Постанові, на базі спеціальності «Прилади і системи екологічного моніторингу» була визначена спеціалізація «Інформаційно-вимірювальні системи та технології екологічного моніторингу».
Фактично в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» сьогодні готують спеціалістів, які володіють специфікою екологічного приладобудування, розуміють сучасні екологічні проблеми, причини їх виникнення та можливі наслідки, орієнтуються в новітніх напрямах інформаційно-вимірювальних систем та технологій екологічного моніторингу.